Історія кафедри

1956-1958 р.

ХАЇТ Елізар Веніамінович (1899-1974) канд. мед. наук, доцент

Доцент ХАЇТ Е.В. - випускник Дніпропетровського медичного інституту, до війни працював доцентом кафедри факультетської терапії. Під час війни - старший ординатор в терапевтичному польовому госпіталі. Після демобілізації з 1946 по 1956 р. - доцент кафедри факультетської терапії ДМІ. З 1954 по 1956 рр. - перший завідуючий кафедри факультетської терапії.

1958-1981 р.

ДЗЯК Віктор Миколайович (1920-1981) Лауреат Державної премії УРСР, Заслужений діяч науки УРСР, доктор мед. наук, професор

ДЗЯК Віктор Миколайович народився в 1920 році в м. Дніпропетровську в сім'ї робітника. Після закінчення служби він вступив на 1-й курс Дніпропетровського медичного інституту, який з відзнакою закінчив у 1951 році, будучи Сталінським стипендіатом протягом усього курсу навчання. Після закінчення інституту вся трудова діяльність В.М. Дзяка пов'язана з Дніпропетровським медичним інститутом - клінічний ординатор, асистент, доцент, завідувач кафедри. Його життєвий шлях - приклад високого служіння людям, зразок невтомної працьовитості, постійного наукового пошуку. Тема докторської дисертації - "Визначення активності ревматичного процесу у хворих з вадами серця"

1981-2016 р.

ДЗЯК Георгій Вікторович (1945-2016) Академік НАМН України, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор мед. наук, професор

Г.В. ДЗЯК, 1945 року народження, українець, у 1968 році з відзнакою закінчив лікувальний факультет Дніпропетровського медичного інституту, з 1968 року - аспірант, з 1971 року - асистент, з 1974 року - доцент кафедри факультетської терапії, у 1978-1981 роки - завідувач кафедри факультетської терапії, а з 1981 року - завідувач кафедри госпітальної терапії №2 Дніпропетровського медичного інституту. У 1970 році захистив кандидатську дисертацію за темою «Особливості зовнішнього дихання та кардіогемодинаміки у спортсменів–плавців, підводників та водолазів», а в 1980 році - докторську дисертацію за темою «Гіпертрофія та дистрофія міокарда як наслідок гіперфункції серця». У 1983 році присвоєно вчене звання професора, в 1990 році отримав звання Заслуженого діяча науки і техніки України. З 1981 року - проректор з наукової роботи, а з 1996 року - ректор Дніпропетровської державної медичної академії. У березні 1994 року обирається в член-кореспонденти АМН України за спеціальністю «Терапія», з 1997 року - академік Національної Академії медичних наук України, з 2012 року - член президії Національної Академії медичних наук України.

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003 р.), дійсний член (академік) Нью-Йоркської Академії наук (з 1995 р.), дійсний член (академік) Національної Академії медичних наук України (з 1997 р.), дійсний член Петровської академії наук і мистецтв Росії (з 1998 р.), член Академії медицини Польщі (з 1998 р.), член Асоціації міжнародної професорської академії (з 1998 р.), почесний член Української Федерації вчених (з 2004 р.), член Європейського кардіологічного товариства, заступник голови Асоціації терапевтів і кардіологів України, член Української Асоціації ревматологів, член Ради науки і техніки при Кабінеті Міністрів України, голова Проблемної комісії МОЗ та НАМН України «Кардіологія і ревматологія», заступник головного редактора «Української кардіологічного журналу», голова редакційної ради журналу «Медичні перспективи», Почесний доктор Дніпропетровського національного університету (з 2001 р.), депутат Дніпропетровської міської Ради.

Нагороджений Знаком Міністерства освіти СРСР «За відмінні успіхи в роботі» (1986 р.), орденом "За заслуги" ІІІ ступеня (1997 р.) та ІІ ступеня (2001 р.), орденом Святого Станіслава ІV ступеня (2001 р.), золотою медаллю Альберта Швейцера за великі заслуги в справі гуманізму й медицини (1998 р.), медаллю "За вірну службу рідному місту" (2000 р.), медаллю "За заслуги в охороні здоров^,я" академіка М.Д. Стражеска (2001 р.), почесною грамотою МОЗ України (1995, 1998 р.), почесною грамотою Верховної Ради України (2003 р.), відзнакою голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації "За розвиток регіону" (2000 р.), почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2005 р.)

З 1 вересня 2016 р.

ГЕТМАН Марина Геннадіївна (1953-2022) канд. мед. наук, доцент, лікар вищої категорії. У 1982 році М. Г. Гетман була прийнята на роботу асистентом, де і працювала на різних посадах протягом 40 років життя. Тема кандидатської дисертації - «Морфо-функціональні особливості лівого шлуночка серця та фізична працездатність у хворих на тиреотоксикоз».

Виконувала обов'язки завідувача кафедри внутрішньої медицини 3 до червня 2017 р.

З 26 червня 2017 р. на посаду завідувача кафедри обраний доктор медичних наук Олексій Олександрович Ханюков.

Ханюков Олексій Олександрович народився 13 жовтня 1975 року. У 1998 році з відзнакою закінчив Дніпропетровську державну медичну академію за спеціальністю «Лікувальна справа».

У 2003 ріці рішенням спеціалізованої вченої ради Харківського державного медичного університету МОЗ України присуджено науковий ступінь кандидата медичних наук – тема дисертації «Функціональний стан ренін-ангіотензин-альдостеронової системи у хворих на артеріальну гіпертензію» зі спеціальності «кардіологія». Лікар-кардіолог вищої категорії з 2014 року. В тому ж році присуджено науковий ступінь доктора медичних наук зі спеціальності «кардіологія» - тема дисертації «Роль запалення в розвитку та прогресуванні атеросклеротичного ураження артерій нижніх кінцівок у хворих з супутньою хронічною ішемічною хворобою серця». У 2016 ріці рішенням Атестаційної колегії присвоєно вчене звання доцента. Рішенням вченої ради ДЗ «ДМА» у 2018 році присвоєно вчене звання професора кафедри внутрішньої медицини.

Член Вченої Ради ДМА, Вченої Ради 1 медичного факультету, апробаційної Ради ДМА, спеціалізованої Ради Д 08.601.02 ДМА, проблемної комісії "Терапевтичні спеціальності". Член асоціації кардіологів та аритмологів України, член експертної Ради аритмологів України, професійний член Європейського товариства кардіологів. Має сертифікат про рівень знання англійської мови – В2.

У 2017 році нагороджений медаллю імені академіка Н.Д. Стражеско «За заслуги в охороні здоров’я». Має понад 140 наукових та 35 навчально-методичних робіт.